- сконфузити
- —————————————————————————————сконфу́зитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сконфузити — у/жу, у/зиш, перех. Док. до конфузити … Український тлумачний словник
сконфужений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфузити. 2) у знач. прикм. Який відчуває незручність, збентеження, зніяковілий. || Який виражає незручність, збентеження, зніяковілість … Український тлумачний словник